Мерл гострохвостий
| Мерл гострохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lamprotornis acuticaudus (Barboza du Bocage, 1870) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lamprocolius acuticaudus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мерл гострохвостий[2] (Lamprotornis acuticaudus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає на півдні Центральної Африки.
Довжина птаха становить 21-25 см, вага 61-76 г. Довжина крила становить 12,3 см, хвоста 10,4 см. Забарвлення переважно синьо-зелене, на обличчі синювато-чорна "маска", пера на крилах мають вузькі фіолетові краї, плечі дещо більш сині. Хвіст східчастий. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Очі у самців червоні, у самиць оранжеві, дзьоб і лапи чорні. У молодих птахівочі карі, однак з часом жовтіть. Представники підвиду L. a. ecki мають більш синій відтінок, особливо на боках.
Виділяють два підвиди:[3]
- L. a. acuticaudus (Barboza du Bocage, 1869) — від центральної Анголи до Замбії і південно-західної Танзанії (Руква);
- L. a. ecki Clancey, 1980 — південь Анголи, крайній північний схід Намібії і крайній північний захід Ботсвани (дельта Окаванґо).
Гострохвості мерли мешкають в Анголі, Намібії, Ботсвані, Замбії, Демократичній Республіці Конго і Танзанії. Вони живуть у лісистих саванах міомбо і мопане[en], в галеререйних лісах, в заростях в долинах річок і на болотах. Зустрічаються парами, під час негніздового періоду зграйками до 50 птахів. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з міомбовими і зеленими мерлами.
Гострохвості мерли живляться плодами і комахами, яких шукають на землі. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті дупла дятлів і лібій.
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis acuticaudus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 27 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 грудня 2022.
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
- Sharp-tailed starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |